Громадська Робоча група з підтримки національної промисловості та сприяння локалізації звернулася до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економіки Юлії Свириденко із закликом посилити захист внутрішнього ринку від російської продукції та компаній, які досі ведуть бізнес у країні-агресорі або пов’язані з нею. У зверненні наголошується на неприпустимості участі таких компаній у публічних закупівлях та пропонуються конкретні кроки, спрямовані на запобігання проникненню продукції з російською складовою до українського ринку — особливо в стратегічно важливих галузях.
Текст звернення публікуємо нижче.
Прем’єр-міністру України
Шмигалю Д.А.
Першому віце-прем’єр-міністру,
Міністру економіки
Свириденко Ю.А.
Звернення
Робочої групи з підтримки національної промисловості та сприяння локалізації
Повномасштабне військове вторгнення Росії триває четвертий рік. Внаслідок трьох років війни витрати на відновлення Україні оцінюються в 524 млрд. дол. (за розрахунками Єврокомісії, Світового Банку, ООН та Кабміну України), це в 2,6 рази більше ВВП України в 2021 році (останньому передвоєнному році) й в 2,9 рази вище за попередньо оцінений ВВП України в 2024 році.
Це лише пряма шкода інфраструктурі, майну, сільськогосподарським землям, тощо внаслідок бойових дій та окупації Росією частини території України. Реальні цифри значно вищі бо мають враховувати й опосередковану шкоду, завдану Росією.
Україна та її міжнародні партнери втілюють декілька важливих проєктів, спрямованих на компенсацію збитків внаслідок російської збройної агресії. Зокрема:
- створена Компенсаційна комісія, як елемент компенсаційного механізму для України;
- заморожені активи Центробанку Росії на суму близько 300 млрд. дол.;
- згідно рішенню G7 Україна почала отримувати кредит, який буде погашатися за рахунок відсотків від заморожених активів Центробанку Росії – гроші вже надходять й до кінця 2027 року Україна має отримати за цим механізмом 50 млрд. дол.
Логічним кроком України стало припинення зовнішньої торгівлі з Росією. Відповідне рішення було прийнято 9 квітня 2022 року (Постанова Кабінету Міністрів України №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації»).
В продовження цього Кабінет Міністрів України 12 жовтня 2022 року ухвалив рішення про заборону здійснення публічних закупівель у компаній, які пов’язані з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та резидентами цих країн (Постанова Кабміну №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»).
Купівля товарів чи послуг у компаній, що пов’язані з Росією або працюють в ній – це фінансування збройної агресії РФ проти нашої країни. Тим більше це неприпустимо в публічних закупівлях, бо придбання товарів у пов’язаних з Росією компаній українськими державними та комунальними компаніями виглядає як фінансування російської армії за рахунок української держави та органів самоврядування.
Випадки придбання товарів у компаній, що пов’язані або працюють в Росії, не є поодинокими, тому це питання привернуло увагу Робочої групи з підтримки національної промисловості та сприяння локалізації.
Є випадки, коли російська продукція потрапляє в публічні закупівлі не напряму. Наприклад, вироблені в третіх країнах трансформатори та генератори можуть містити російські складові – мастила, сталь, алюміній, тощо.
Є випадки, коли українські державні компанії купують через процедуру публічних закупівель продукцію та послуги у компаній, які працюють та сплачують податки в Росії – самі або їх материнські структури. Зокрема, за даними ЗМІ компанія «Укргазвидобування» минулого року вирішила закупити обладнання та послуги у ТОВ «Везерфорд Україна», яка є дочірнім підприємством Weatherford International. В 2023 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) визнало Weatherford International спонсором війни через те, що компанія продовжує працювати на російському ринку, сплачує податки в РФ та забезпечує технологічну підтримку російської нафтогазової галузі. Weatherford International не припинила свою діяльність в Росії та через свої російські підрозділи, такі як ТОВ «Везерфорд Холдингз (Рус)», сплатила податків на суму близько 15 млн. доларів протягом 2022-2023 років. Ці кошти надходять до бюджету країни-агресора та можуть використовуватися для фінансування військових дій проти України.
«Везерфорд Україна» надав недостовірну інформацію у Довідці про відсутність пов’язаності з Російською Федерацією/Республікою Білорусь/Ісламською Республікою Іран. Комісія Антимонопольного комітету з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель своїм рішенням № 17378-р/пк-пз від 24.10.2024 скасувала рішення про визначення переможцем тендеру «Везерфорд Україна» на постачання продукції та послуг «Укргазвидобуванню». Проте, за наявною інформацією, «Везерфорд Україна» планує прийняти участь в нових тендерах з метою постачання продукції та послуг українським компаніям, в тому числі, державним.
Вважаємо подібні випадки неприпустимими, такими, що, окрім фінансування країни-агресора, ще й дискримінують вітчизняних виробників на користь компаній, які пов’язані з Росією та/або ведуть в ній бізнес.
Пропонуємо наступні заходи, які сприятимуть недопущенню російської продукції та/або продукції компаній, пов’язаних з Росією в публічні закупівлі:
- розробити та затвердити порядок визначення російської складової та компонентів з РФ в імпортній продукції, задля недопущення такої продукції в публічні закупівлі;
- надати необхідні повноваження митним органам щодо контролю потрапляння в Україну товарів з російськими складовими;
- назавжди заборонити участь в публічних закупівлях компаніям, що надають недостовірну інформацію відносно зв’язків з РФ або якщо їхні материнські структури внесені НАЗК в перелік спонсорів війни;
- кардинально підсилити дотримання законодавства про заборону участі в тендерах з публічних закупівель компаній, що знаходяться під санкціями України, або працюють в РФ та Білорусі, запровадити штрафи за порушення;
- запровадити обов’язковий аудит дотримання Закону «Про публічні закупівлі» в стратегічно важливих галузях економіки України, в т.ч. в енергетиці.
Від імені Громадської Робочої групи з підтримки національної промисловості та сприяння локалізації”:
- Віктор Лисицький – Державний Секретар Кабінета Міністрів України (1999-2001 роки), Президент Асоціації «Укрсудпром».
- Олександр Каменець – Президент European Facilitation Platform та “Центр Дослідження корпоративних відносин”.
- В’ячеслав Бутко – Економічний радник Київського безпекового форуму.