Громадська Робоча група з підтримки національної промисловості та сприяння локалізації звернулася до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економіки Юлії Свириденко з проханням розглянути питання неухильного дотримання норм Закону «Про публічні закупівлі» в частині локалізації виробництва, що є ключовим механізмом підтримки національного виробника, відновлення економіки та фінансової стабільності країни.
Текст звернення публікуємо нижче.
Прем’єр-міністру України
Шмигалю Д.А.
Першому віце-прем’єр-міністру,
Міністру економіки
Свириденко Ю.А.
Звернення
Громадської Робочої групи з підтримки національної промисловості та сприяння локалізації
Закон «Про публічні закупівлі» має стати дієвим механізмом для підтримки національної промисловості, але він належним чином не виконується. Його беззаперечне виконання, а саме локалізація виробництва при здійснення публічних закупівель – один з шляхів реалізації імпортозаміщення та підтримки національного виробника задля подолання дисбалансу експорту та імпорту у відповідності до доручення Президента України від 4 лютого та Указу №69/2025 за підсумками засідання РНБО (про невідкладну реалізацію політики імпортозаміщення та підтримки національного виробника).
В 2023 році Україна витратила на публічні закупівлі 1 трлн. грн. й 40% було сплачено за імпортні товари, багато з яких мають українські аналоги відповідної якості. Сотні мільярдів гривень були перераховані іноземним компаніям, замість того, щоб завантажити роботою вітчизняні підприємства, дати роботу українцям й податки в бюджет, які могли піти на забезпечення обороноздатності. Це неприпустимо!
Локалізація виробництва в Україні забезпечить відновлення економіки, збереження й створення нових робочих місць, без чого неможливе повернення українців з-за кордону, закладе підґрунтя для збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю, що забезпечить надходження валютної виручки, яка сприятиме стабільності курсу гривні.
Держава має насамперед підтримати ті промислові підприємства, які виробляють продукцію з високим ступенем локалізації. Якщо вони продовжать працювати, збільшуватимуть виробництво – будуть сплачуватися податки та зарплати, буде забезпечена соціально-економічна стабільність. Потреба в підвищенні податків, що викликає обґрунтоване несхвалення легально працюючого бізнесу, буде суттєво меншою: найкращий спосіб збільшення доходів бюджету – наповнення податками від працюючої економіки. Альтернатива, до якої ми рухаємося в тому числі й через невиконання закону «Про публічні закупівлі» – зростання державного боргу, який за підсумками минулого року сягнув 92% ВВП й має тенденцію до подальшого зростання. Це перекладення фінансового тягаря на майбутні покоління українців.
Основні схеми порушення норм законодавства про локалізацію:
- товар до державного Реєстру локалізованих товарів вносить не виробник, а покупець/імпортер/посередник, в результаті вагомою частиною закуплених товарів є складові імпортного походження, які маркують як українські;
- навмисне й безпідставне закладення при постачанні товару іноземного виробництва 25% додаткових завищених витрат (транспортні видатки, сервіс, адміністративні видатки), що дозволяє формально, але не фактично, відповідати нормам локалізації;
- навмисне впровадження в умови закупівель вимог, які заздалегідь неможливо виконати вітчизняним виробникам або навіть прописування умов тендеру під заздалегідь визначеного іноземного виробника;
- можливість закупівлі продукції під фінансування по міжнародним угодам без стандартних відкритих торгів при закупівлях в сфері нафто-газовидобутку та енергетики, що дискримінує вітчизняних виробників;
- штучне доповнення замовлених товарів додатковими не потрібними комплектуючими, роботи по яким виконує українська компанія, в результаті чого продукція іноземного виробництва отримує формальні ознаки українського походження;
- включення в умови тендеру наявності спеціальних дозволів, ліцензій та інших дозвільних документів, які не пов’язані з експлуатацією обладнання, що дозволяє вийти з під вимоги про локалізацію;
- маскування купівлі товарів придбанням послуг – закупівля послуг, в які включена поставка обладнання іноземного виробництва, що дозволяє вийти з під вимог про локалізацію;
- недобросовісна участь окремих посередників, які з метою отримання більшого прибутку приховують собівартість продукції (нерідко – в інтересах окремих виробників, які з тих або інших причинах прагнуть не показувати собівартість виробленої продукції);
- ігнорування законодавства про заборону участі в тендерах з публічних закупівель компаній, що знаходяться під санкціями України, або працюють в РФ та Білорусі.
Особливе занепокоєння викликає порушення норм Закону «Про публічні закупівлі» в частині локалізації великими державними підприємствами, що працюють в стратегічно важливих галузях економіки, зокрема в видобутку енергоресурсів.
Задля припинення порушення Закону «Про публічні закупівлі» в частині виконання норм про локалізацію виробництва потрібно:
- покласти край незаконній практиці, коли товари в Реєстр товарів із підтвердженим ступенем локалізації вносить покупець /імпортер/посередник, а не виробник;
- зобов’язати надавати повну калькуляцію собівартості продукції іноземним виробником із зазначенням вузлів, агрегатів, деталей й комплектувальних виробів іноземного виробництва;
- зобов’язати вітчизняних учасників публічних закупівель (виробників) гарантувати якість власної продукції на гарантійний термін;
- запобігати включенню в ціну додаткових завищених витрат при постачанні продукції іноземного виробництва – транспортні видатки, сервіс, адміністративні видатки – що дозволяє маніпулювати часткою вітчизняної складової в собівартості продукції;
- переглянути практику можливості закупівлі продукції з фінансуванням по міжнародним угодам без стандартних відкритих торгів при закупівлях в сфері нафто-газовидобутку та енергетики;
- посилити контроль над формуванням тендерних вимог задля унеможливлення:
- штучного наповнення замовлених товарів необов’язковими комплектуючими, агрегатами, вузлами, тощо;
- потрапляння в товари для публічних закупівель іноземних агрегатів при наявності вітчизняних аналогів;
- включення в умови закупівлі вимог, які апріорі неможливо виконати вітчизняним виробникам;
- складання умов тендерів таким чином, щоб під них підходів заздалегідь визначений іноземний виробник;
- включення в умови тендерів наявності спеціальних дозволів, ліцензій та інших дозвільних документів, які не пов’язані з роботою та експлуатацією обладнання.
- запровадити обов’язковий аудит дотримання умов Закону «Про публічні закупівлі» в стратегічно важливих галузях економіки України, в т.ч. в енергетиці.
Пропонуємо наступні міри стимулювання, які дадуть можливість якіснішого дотримання Закону «Про публічні закупівлі»:
- поширення програм Всеукраїнської платформи «Зроблено в Україні» на обладнання вітчизняного виробництва для підприємств стратегічно важливих галузей економіки (в т.ч., для енергетичних компаній щодо промислових насосів та іншої продукції) – надання покупцям компенсації 10-15% вартості техніки, за умови відповідності Закону «Про публічні закупівлі» в частині локалізації;
- поширення урядової програми «Доступні кредити «5-7-9%»» на виробників техніки та обладнання (в т.ч., промислових насосів та іншого обладнання для енергетичної галузі), якщо вони відповідають Закону «Про публічні закупівлі» в частині локалізації, а також на покупців таких техніки та обладнання;
- надання державної підтримки інвестиційним проєктам, спрямованим на виробництво продукції з високим ступенем локалізації для стратегічно важливих галузей економіки (в т.ч., промислових насосів та іншого обладнання для енергетичної галузі) – у вигляді державних гарантій по банківським кредитам.
Також пропонуємо розглянути можливість запровадження дієвої відповідальності за порушення Закону «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на велику важливість викладених в Зверненні питань, просимо підтримати наші пропозиції та прийняти заходи, спрямовані на:
- припинення порушення Закону «Про публічні закупівлі» в частині виконання норм про локалізацію виробництва;
- задіяти міри стимулювання, які дадуть можливість якіснішого дотримання Закону «Про публічні закупівлі»;
- проінформувати про результати розгляду нашого Звернення.
Від імені Громадської Робочої групи з підтримки національної промисловості та сприяння локалізації”:
- Віктор Лисицький – Державний Секретар Кабінета Міністрів України (1999-2001 роки), Президент Асоціації «Укрсудпром».
- Олександр Каменець – Президент European Facilitation Platform та “Центр Дослідження корпоративних відносин”.
- В’ячеслав Бутко – Економічний радник Київського безпекового форуму.